Оселедець під шубою: Звідки взявся тренд приготування цього салату на Різдво і Новий рік?

Ще з дитинства усі ми пам’ятаємо, що жодне серйозне застілля, а особливо новорічне, не обходилося без салату Оселедець під шубою, який всі просто називають Шуба.

Ця страва була надзвичайно популярною у Радянському Союзі. Бо складалася із найдоступніших продуктів – картоплі, буряка, моркви і, звичайно ж, дешевого оселедця, якого завжди можна було знайти в магазинах. Усім відомо, у "наймогутнішій державі світу" на кожного жителя знайшлося би по танку. А от з продуктами і промтоварами було не дуже.

Справжньої вишуканості та багатства "шубі" додавав майонез. Хоча у селах це був взагалі небачений делікатес.

ІСТОРІЯ "ОСЕЛЕДЦЯ ПІД ШУБОЮ"
Виявляється, салат цей придумали набагато раніше. Ще у 19 столітті у кулінарних книгах Скандинавії та Північної Німеччини можна знайти рецепти страв із тим самим набором інгредієнтів. Їх називали "оселедцевими салатами" - Sillsallad, Sildesalat або Heringssalat.

В англійському кухонному збірнику 1845 року знайшли рецепт шведського салату, у якому на дно тарілки викладаються смужки норвезького оселедця, а зверху риба покривається шарами буряка, картоплі, солоних огірків. Зверху все посипалося дрібно порізаними яйцями і не перемішувалося.

У кінці 19 століття в Російській імперії до столу подавали салат під назвою "оселедцевий вінегрет". Інгредієнти добре знайомі: голландський оселедець, картопля і буряк.

ЛЕГЕНДА ПРО ВИНИКНЕННЯ НАЗВИ Ш.У.Б.А.
Ходить легенда, що "оселедець під шубою" з’явився одразу після Жовтневої революції, коли навколо панував суцільний безлад і продовольчий дефіцит.

У 1918 році, коли ситуація у суспільстві була дуже напружена, народ збирався у шинках і влаштовував гучні дебати, напиваючись. Закінчувалося це все часто бійками, побиттям посуду і ламанням меблів. За легендою, власник кількох московських шинків, підприємець Анастас Богомілов, хотів знайти рішення, як припинити цей безлад. Тож кухар Аристослав Прокопцев запропонував вгамувати революційних бунтівників, "впливаючи на їхні шлунки".

Деякі історики стверджують, що слово "шуба" – це насправді абревіатура від фрази "Шовинизму и Упадку Бойкот и Анафема" ("Шовінізму та Занепаду Бойкот та Анафема").

Богомілов, за легендою, вперше представив цю страву якраз напередодні Нового року. З того часу вона і стала одним із головних символів радянського новорічного столу. За популярністю "Шуба" поступалася хіба що салату "Олів'є".

Хоча, купець з таким прізвищем у списку гільдій не значився, а жодного документу із абревіатурою Ш.У.Б.А не знайшли. То ж це, швидше за все, не більше, ніж просто цікава вигадка.

Вже в СРСР салат "оселедець під шубою" у кулінарних збірниках з’явився наприкінці 1960-х.

За класичним рецептом з радянських часів оселедець під шубою готується так: поверх шматочків оселедця викладають шари цибулі, картоплі, моркви та буряка. Іноді додають дрібно нарубані варені яйця. Кожен шар промазують майонезом, потім ставлять салат у холодильник на кілька годин.