
Брати Едвард, Домінік, Альдо та їх сестра Марі-Ніколь стверджують, що протягом десяти років (з 1980-х по 1990-ті) вони були жертвами сексуального насильства та торгівлі людьми. У позові стверджується, що Джексон використав «силу, обман та примус», щоб втертися в довіру до їхніх батьків (їхній батько працював у готелі, де зупинявся співак).
Позивачі заявляють, що Майкл ізолював їх від дорослих, накачував алкоголем та наркотиками, а також показував порнографію, щоб нормалізувати насильство. За їхніми словами, насильство відбувалося не лише у Неверленді, а й під час міжнародних поїздок до Швейцарії, Південної Африки та Великобританії. Едвард Кашіо стверджує, що з нього знущалися навіть у будинках Елізабет Тейлор та Елтона Джона, коли вони гостювали там із Джексоном.
Після виходу фільму «Покидаючи Неверленд» у 2019 році спадкоємці Джексона нібито виплачували кожному з Кашіо $690 000 на рік протягом п'яти років в обмін на мовчання. Тепер Кашіо хочуть анулювати цю «незаконну угоду», заявляючи, що їх змусили підписати її під тиском. Їхній адвокат Говард Кінг заявив, що жертви заслуговують на компенсацію у розмірі $200 млн.
Адвокат спадкоємців Майкла Джексона, Марті Сінгер, назвав позов відчайдушною спробою нажитися на чужому успіху. На думку захисту, це спроба здирства сотень мільйонів доларів на тлі зростаючих доходів маєтку Джексона.