Як протеже Симоненка виправдовувалася за некомуністичну розкіш (ФОТО)

Одна із найсексуальніших жінок парламенту, новоспечена комуністка і протеже Петра Симоненка активно слідкує за тим, що про неї пише преса. 40-річна Оксана Калетнік оперативно відреагувала на скандальну світлину фотографа "Коммерсант-Україна" Влада Соделя.

Нагадаємо, раніше на сторінці Соделя з'явилося фото, на якому молода комуністка засвітила розкішним діамантовим годинником Cartier Baignoire Small WB520004, вартістю близько 24050 доларів.



Очевидно, Оксану Миколаївну зачепила така демонстрація далеко не комуністичної поведінки, тому парламентарка на своїй офіційній сторінці у Facebook вирішила культурно пояснити, звідки у неї така дорога цяцька. Відтак, у повідомленні Калетнік зазначає, що її офіційні доходи дозволяють володіти подібною коштовною річчю. І узагалі, коли людина тяжкою працею досягає матеріального успіху, їй нічого соромитися.



Зміст спічу-виправдання Оксани Калетнік публікуємо нижче:

"Шановний пане Владе!

Діяльність народних депутатів має бути у першу чергу зрозумілою та прозорою для суспільства. Ви професійно здійснюєте контроль за доходами людей, що знаходяться у владі. І я з Вами погоджуюсь, що не менш важливим аспектом у публічному житті можновладців є контроль громадськості за їхніми розходами. Завжди підтримувала журналістів у тому, що ви звертаєте увагу, у що вдягаються представники влади, на чому вони їздять, скільки витрачають на побут, де відпочивають. Адже якщо пильно проаналізувати доходи та видатки осіб при владі, можна точно сказати, скільки коштує їхній спосіб життя. Закономірно услід за цим виникає питання джерел доходів – чи справді можновладцю вистачає на розкішне життя тих коштів, які зазначені у його декларації.

Насправді, до критерію балансування доходів та витрат звикла, працюючи у бізнесі. Адже такий баланс демонструє, наскільки людина чесна у своїх вчинках. А чесність у відношенні до своїх доходів і витрат визначає рівень внутрішньої культури. І саме ця культура має слугувати прикладом для політичного середовища нашої країни.

Як бізнесмен з 18-річним стажем, як засновник та керівник ряду підприємств – «Далі», «Мастер Відео», «Алком Київ», «БМ Груп», Групи компаній ФІМ, - ніколи не приховувала, що прийшла у політику та державне управління з бізнесу. Так, за моїми плечима побудова кількох потужних фірм, реалізація медіа-проектів, створення більше тисячі робочих місць.
Першу декларація про доходи подала у 2002 році. Тоді закон від мене як від бізнесмена цього не вимагав. Але я розуміла, що здоровий глузд і нормальний порядок функціонування бізнесу в державі вимагає цього. Адже за законом природи ти не можеш лише споживати, нічого не віддаючи зовнішньому світу. Завжди пам’ятаю слова Маргарет Тетчер, яка казала: «Якщо ти нічого не віддаєш державі, то й держава тобі нічого не винна». Для мене оприлюднення моїх доходів у той час було усвідомленим вибором, адже таким чином я змогла реалізувати свою громадянську позицію.

Сьогодні дізнатися про мої статками може кожен, переглянувши декларацію за 2011 рік - http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/showdoc?PF7201=3431&PD410F01=7. Гадаю, ознайомившись із документом, читач зможе переконатися, що мої доходи дозволяють мені володіти коштовною річчю, про яку Ви пишете.

Пригадуєте анекдот, коли онучка декабриста запитує, чого хочуть революціонери 1917 року і чує у відповідь: «Щоб не було багатих». «Дивно, мій дід – теж був революціонером і хотів, щоб не було бідних». В останніх фразі розділяю філософію того, що до успіху людини потрібно ставитися з повагою та з любов’ю розділяти досягнення свого колеги, товариша чи просто незнайомця. Бо коли успіх досягається не брехнею чи кривдою, а завдяки творчості, умінню поєднати внутрішній потенціал із інструментами його реалізації, вірі у себе та довірою до людей, тоді така життєва вершина сприймається як приклад для наслідування. Адже, як казав філософ Рамі Блект (http://www.bleckt.com/), людина, яка слідує своєму життєвому покликанню та щиро служить на благо людей, отримує Боже благословення. Тому коли така людина досягає успіху, духовного та матеріального в тому числі, їй нічого соромитись. Суспільство поважає таку людину, яка не вбивством чи крадіжкою, а своєї працею на благо інших отримала благо особисте.