"Я не дозволю їй керувати": Каміла Кабельйо розповіла про розлад

"Ось те, чого немає на фотографіях за минулий рік – я плачу в машині, розповідаючи мамі про свою тривожність і симптоми ОКР. Я і мама читаємо в готельному номері книги про ОКР, бо я відчайдушно потребую допомоги. Я відчуваю постійне, непохитне занепокоєння, яке болісно ускладнює повсякденне життя", - пригадала в есе Каміла Кабельйо.

"Зараз тривога і я - хороші друзі. Я прислухаюся до неї, тому що знаю, що вона просто намагається мене захистити. Але все ж я не приділяю їй занадто багато уваги - я не дозволю їй знову керувати моїм життям".