Фільм "Вавилон" з Марго Роббі і Бредом Піттом: варто дивитись чи ні?

Головні ролі у картині виконали Бред Пітт, Марго Роббі та Дієго Кальва.

Сюжет фільму розгортається навколо трьох основних персонажів — старлетки Неллі Ларой (Марго Роббі), яка мріє про славу в кіно, голлівудської зірки на піку слави — Джека Конрада (Бред Пітт) та високо організованого і заповзятливого мексиканського емігранта Манні Торреса (Дієго Кальва) — асистента голлівудського ділка. Саме вони стануть нашими провідниками в розпусний світ Голлівуду 1920-х років — епохи німого кіно на порозі великих змін.

Уже в перші хвилини картини ми стаємо свідками двох паралельних бентежних і надто натуральних сцен — процесу випорожнення слона, якого намагаються доставити як диковинку на голлівудську вечірку, і золотого дощу, який повія обрушує на клієнта, який весело похрюкує. Як наслідок, подальше переміщення глядача на нестримну оргію, в найширшому розумінні цього слова, вже не видається таким приголомшливим. Ми потрапляємо у світ, де наркотики подають на великих тарілках, усі займаються сексом з усіма, а мертву повію виносять просто під час нестримних веселощів.

У декораціях цього "Садому і Гамори" ми знайомимося з головними персонажами історії про запаморочливі злети, що знищують падіння, божевілля, самотність, раптові смерті, тотальну залежність від наркотиків та алкоголю на тлі блиску та масштабних вечірок у Голлівуді 20-х років минулого століття.

Глядач стає свідком того, як нікому невідоме дівчисько за кілька днів стає зіркою німого кіно, емігрант із Мексики починає будувати успішну кар'єру голлівудського продюсера, а зірка екрану зі стажем постійно п'є і регулярно розлучається з черговою дружиною, не втрачаючи почуття гумору.

Загалом задум Шазелла зрозумілий — передати атмосферу блиску та зруйнованих доль фабрики зірок на прикладі історій життя ключових персонажів. Але реалізувати ідею режисеру повною мірою не вдалося. Наша увага, раз у раз, переключається на дрібну подійність, що не має впливу на основи сюжетні лінії і долі головних героїв. Очевидно, творці фільму так сильно прагнули шокувати глядачів, що розмили акценти, змішавши основне з неважливим, внаслідок чого фокус уваги часто виявлявся на тому, від чого хочеться відвернутися або широко розплющити очі від подиву, а зовсім не на тих, кому потрібно співчувати, коли прийде час. Можна сказати, що глядач проживає це багатошарову історію через атмосферу та декорації, а не через характери та життя героїв, які по суті не мають глибини.

Не надто вдала реалізація сценарного задуму не скасовує прекрасної роботи художників з костюмів та декораторів. Ми переносимося в ефектну і навіжену атмосферу Лос-Анджелеса 1920-х років — час розмаїття пуританських суконь і оголених образів, навмисної розкоші, перших по-справжньому дорогих автомомбілів. У цьому невеликому всесвіті — красиво, багато приголомшливих нарядів, вечірок біля басейну та незвичайних розваг. Так що, не дивлячись на тригодинний хронометраж, не надто послідовний розвиток сюжетних ліній і нерозуміння, на якому моменті може наступити кінець цієї нескінченної історії, глядач може отримати естетичне задоволення.

Одним словом, фільм "Вавилон" — це технічно блискуче знята картина з кульгавою розповіддю. Хоча він таки заслуговує на те, щоб його подивилися на великих екранах. За підсумком перегляду створюється враження, що Дам'єн Шазелл зосереджений на створенні версії Голлівуду, що представляє собою вигрібну яму, яка швидше руйнує мрії, ніж втілює їх у життя. Хоча, можливо, автор просто вирішив розповісти про наболіле.

Чи варто дивитися фільм "Вавилон"
Так, якщо:

- ви шанувальники Бреда Пітта, Марго Роббі або обох акторів одразу. Їхня гра на висоті, не дивлячись на всі недосконалості сценарію;
- ви любите історичні фільми про кінематограф (у цьому випадку ви точно знайдете для себе багато цікавого)

Ні, якщо:

- ви шанувальник сценаріїв із глибоким опрацюванням персонажів та впевненою логікою оповіді: фільм "Вавилон" — зовсім не такий.