Напередодні світової прем’єри документального фільму «Курт Кобейн: Чортів монтаж», виконавчим продюсером якого є Френсіс Бін Кобейн, дочка відомого музиканта вирішила «підігріти» інтерес фанатів та розповісти про своє життя після смерті Курта.
Зараз дочці Курта Кобейна 22 роки, вона вирішила зв’язати своє життя з мистецтвом та зараз займається живописом. До цього року Френсіс не давала інтерв’ю та було доволі мало відомостей про її життя. У своєму першому великому інтерв’ю для журналу Rolling Stone юна художниця розповіла про себе, про свої стосунки з матір’ю Кортні Лав та про документальний фільм про батька. «Курт дійшов до того, що йому доводилося жертвувати всім у своєму житті заради музики. Тому що навколишній світ вимагав цього від нього, - розмірковує Френсіс. - Думаю, це одна з причин, чому він більше не захотів бути з нами і подумав, що всім буде краще без нього». «Але якби він був живий, - продовжує вона, - у мене був би батько. І це було б чудово».
Прем’єра фільму «Курт Кобейн: Чортів монтаж» відбулася у світі 24 січня цього року, а в Україні його почнуть показувати з 27 квітня, слідкувати за місцями показів можна на спеціальних ресурсах, наприклад,
новини львів. Френсіс Бін Кобейн каже, що стрічка є емоційною журналістикою. Режисер намагався зробити так, наче Курт розповідає про своє життя власними словами та створити портрет людини, яка намагається впоратися зі своєю людяністю. «Курт помер найжахливішою смертю, його образ завжди романтизують через те що йому назавжди 27 років. Зазвичай, термін придатності у творчих особистостей як музиканти та митці не довгий, але Кобейн перетворився на ікону, тому що він ніколи не постаріє. Він завжди буде для всіх молодим та красивим».
Щодо музики гурту Nirvana, дочка Курта Кобейна каже, що ця музика не дуже їй подобається. Але Френсіс виокремлює декілька пісень гурту, які відображають її батька, наприклад, «Territorial Pissings» та «Dumb». «Я завжди плачу, коли слухаю «Dumb». Вона відображає те, як Курт сприймав себе - коли він був під впливом наркотиків, коли він був тверезий, коли йому здавалося, що він не підходить на роль голосу покоління». Після світової прем’єри стрічки, Френсіс так характеризувала результат: «Мені здається, головна заслуга цього фільму в тому, що він не переказує плітки і небилиці у десятий раз, а ділиться з глядачами фактами. Тепер є фактичні свідчення про те, якою дитиною (а також підлітком, чоловіком і музикантом) був мій батько. Фільм досліджує кожен найдрібніший аспект його життя».