Брюс Вілліс невиліковно хворий - про це розповіла його родина

67-річний Брюс Вілліс нарешті почув остаточний діагноз лікарів, які майже через рік заявили, що в нього — лобово-скронева деменція. Про це на своїй сторінці повідомила дружина знаменитості Емма Гемінґ-Вілліс.

"З того часу, як навесні 2022 року ми оголосили Брюсу діагноз афазії, його стан прогресував, і тепер у нас є більш конкретний діагноз: лобово-скронева деменція (відома як ЛСД). На жаль, проблеми зі спілкуванням — лише один із симптомів хвороби, з якою стикається Брюс. Хоча це болісно, нарешті отримати чіткий діагноз — це полегшення", — розповіла жінка, подякувавши шанувальникам за ту любов і турботу, яку вже рік відчуває Брюс і вся його родина. Аналогічне повідомлення з'явилося і на сторінці колишньої дружини актора Демі Мур.

За словами жінок, ЛСД є найпоширенішою формою деменції у людей молодших за 60 років.

"У людей молодших 60 років ЛСД є найбільш поширеною формою деменції і оскільки на встановлення діагнозу можуть піти роки, ЛСД, ймовірно, набагато поширеніша, ніж ми знаємо. Сьогодні немає ліків від цієї хвороби, і ми сподіваємося, що ця реальність може змінитися в найближчі роки. У міру прогресування стану Брюса ми сподіваємось, що увага засобів масової інформації буде зосереджена на тому, щоб пролити світло на цю хворобу", — йдеться у заяві сім'ї.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Emma Heming Willis (@emmahemingwillis)

Афазія, що спостерігалася у Вілліса, — наслідок хвороби. За словами фахівців, Брюс має одну з найскладніших форм деменції, так звану хворобу Піка. Це варіант сенільної деменції з атрофічними змінами, що локалізуються переважно у скроневих і лобових ділянках мозку. Клінічно проявляється порушенням поведінки з асоціальними нахилами та розгальмовуванням інстинктів, що прогресує розпадом когнітивних функцій.

Середня тривалість життя людини із таким діагнозом становить від 7 до 13 років, хвороба швидко прогресує. Згідно з вебсайтом NHS Великої Британії, лобово-скронева деменція є "незвичайною" формою захворювання, що викликає у хворого проблеми з поведінкою та мовленням. Симптоми також враховують повільні або скуті рухи, втрату контролю над сечовим міхуром або кишечником (хоча це, як правило, відбувається пізніше) та м'язову слабкість.