Відомий комік Сергій Притула зібрався в політику (ФОТО)

Більшість українців досі сприймають Сергія Притулу як Тернопільського Сірого. Бо саме в цьому амплуа він став відомим, коли на телебаченні з’явилася українська версія “Comedy club”. Насправді Сергій може не лише смішити, але, приміром, й об’єднувати людей, як то нещодавно було у Франції – за кілька годин він зібрав на марш понад тисячу українських вболівальників. Очолив колону та провів її вулицями Марселю до стадіону, де мав відбутися матч “Україна-Польща”, пише "Наш ДЕНЬ".



Як виявилося, під час інтерв'ю, зачепивши тему політики, Сергій зізнався, що колись таки стане політиком:

"Взагалі я колись до того дійду. Я по молодості у 2008 році псіханув – пішов п’ятим номером списку “Української народної партії” до Київради. У мене було бажання щось змінювати – принаймні навколо себе. Бо з віком ти починаєш інакше ставитися до тих речей, на які раніше дивився крізь пальці. Наприклад, коли продавщиця продає горілку чи пиво малолєткам, а вони потім бухають у тебе на подвір’ї на дитячому майданчику, а твоя дитина потім там грається. Хочеться спочатку її звільнити та влупити такий штраф власнику магазину, щоб він наступного разу, приймаючи людину на роботу, так “пропісочив” мізки, аби вона такого не робила. З таких дріб’язкових змін починаються великі справи.

Я, дійсно, хотів себе спробувати – думав, може, буду корисний місцевій громаді. Зі мною зв’язався Ярослав Іванович Джорджик, якого я пам’ятаю ще по Тернополю (коли допомагав УНП робити великі масові заходи). Зустрілися, поговорили. Він сказав, що хочуть зацікавити молодого виборця. Так я потрапив у список. Я пам’ятаю ті партійні збори. Сиджу на гальорці. Обговорюється перша п’ятірка. Встає якийсь дядько й каже: “А номер п’ ять – якийсь Притула. Хто він такий? Звідки? Чому він тут?” Власник “Оболоні”, який був головним в партії, сказав: “Якщо він тут є, значить, так має бути”.

Я під час передвиборчої кампанії почав бігати, викладати в інтернеті статті – хотів щось робити. Тоді поспілкувався зі своїми подругами, які трохи тямлять в рекламі. Питав, як мені краще донести інформацію. Вони поцікавилися, а хто мене про це просить. Сам. Порадили нічого не робити і почекати, поки з офісу подзвонять і скажуть, що треба. Пройшов тиждень-два-три-місяць. Мені ніхто не дзвонив. Пройшли вибори. УНП набрала піввідсотка… Зараз я не бачу ніякого бажання туди лізти. По-перше, у мене є багато нереалізованих планів по телевізійній кар’єрі, які б я хотів втілити. По-друге, я – жива людина, і неодноразово ставив собі питання, чи не спокусився б на якісь фінансові пропозиції. Зрозумів, що туди йти треба за умови наявності певного бекграунду, коли ти можеш п’ять років присвятити суто роботі для суспільства та країни. Зараз я ще не маю відчуття, коли ти в цьому плані твердо стоїш на двох ногах – у мене мама на пенсії, колектив, який треба годувати, та АТО, потреби, на які забирають багато коштів. Я вже бачу, що цього року їх піде більше, аніж минулого чи позаминулого. Якщо раніше в загальній скарбниці тих грошей, які я збирав по людях, доля Притули та “Вар’ятів” становила 10-15 відсотків (за рік збиралося 7,5 мільйонів гривень, з яких – мільйон наш). А цього року – десь 30 відсотків. Бо народ почав суттєво менше давати."



ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зовсім інша. Аніту Луценко не впізнати після пологів (ФОТО)