
Багато людей все життя почуваються не у своїй тарілці в великих компаніях, і довгий час це вважалося проблемою. Але психіатри впевнені: відсутність потягу до колективу може бути не недоліком, а сильною стороною особистості.
Доктор Рамі Камінскі, який понад 40 років працює з пацієнтами по всьому світу, називає таких людей «отроверти» – від іспанського слова «otro», що означає «інший». Вони не уникають спілкування зовсім, але віддають перевагу глибоким розмовам наодинці або час на самоті гучним вечіркам і командним активностям. При цьому, на відміну від інтровертів, отроверти можуть бути цілком товариськими і впевненими в собі, просто великі групи їм не близькі.
Нерідко батьки чи вчителі починають турбуватися про таких дітей, вважаючи їх «недостатньо соціальними». Але, на думку фахівців, жодної патології у цьому немає.
Більше того, схильність триматися особняком може допомогти людині краще зрозуміти себе та зберегти внутрішню гармонію.
Культура, де участь у групі сприймається, як обов'язкова умова успішного життя, робить «інших» помітними та іноді викликає тиск ззовні. Але саме ця незалежність дозволяє отроверту мислити нестандартно, знаходити нові рішення та реалізовуватись у професії і творчості.
Дослідження показують, що такі люди рідше вимірюють свій успіх у порівнянні з оточуючими і більше орієнтовані на власні досягнення. Це робить їх більш стійкими та щасливими у довгостроковій перспективі.