Сучасна людина - це людина-враження, людина-емоція. Ми завжди "тут і тепер", живемо секундами, зі швидкістю світла. Тому деколи витратити дві години на фільм здається страшним та непоправним кроком. Через те, довгі історії стають короткими і стараються вміститися у 5 хвилин, максимум - 30 хвилин (бо саме фільм до такого часу вважається коротким метром). У Львові відбувся фестиваль, який і мав за мету показати різноманіття світу за максимально короткий час. Протягом 23-28 липня в культурній столиці України тривав шостий фестиваль короткометражних фільмів Wiz-Art.
За час фестивалю було показано 110 стрічок та проведено 8 майстер-класів відомих режисерів (серед них гість з Німеччини Кай Штаніке, Ромас Забараускас з Литви, Марія Зіґріст з Швейцарії, Флоріан Похлатко з Австрії та інші). Головні нагороди фестивалю були вручені на урочистому закритті кращому режисеру (ним став Тарквін Незервей (фільм "Річка") та кращому сценарію ("Недоношений" Гунхільд Енгер).
Спеціальну відзнаку отримала мультиплікаційна стрічка "Хамон" Ірії Лопез. Гран-прі фестивалю Wiz-Art опинилося в руках творця короткометражки "Можливо" Флоріана Похлатка. Також було вручено приз найкращому українському фільму - ним став "Доторкнися і побач" львівського режисера Тараса Дроня.
Шостий фестиваль короткометражних фільмів запам'ятався оригінальними показами (було показано невідомі перші фільми легенд українського
кіно - Леоніда Бикова, Сергія Параджанова та інших режисерів; відбулося прощання з плівкою та демонстрація кращих стрічок Лондонського кінофестивалю, які до Львова привіз його директор Філіп Ілсон).
Wiz-Art довів, що українське
кіно не просто є, а й що воно може конкурувати з закордонним продуктом (про свій досвід знімання розповідав Дмитро Сухолиткий-Собчук, було продемонстровано короткометражки Ірини Цілик, Ірини Устеленцевої, Аксіньї Гонтар, Ольги Попової та інших). Фестиваль продовжив цьогорічну тенденцію ряду світових кінофестивалів (Каннського кінофестивалю та Московського, наприклад) - однією з головних тем була тема нетрадиційних орієнтацій.
Слоганом цьогорічного фестивалю була фраза про те, що всесвіт складається не з атомів, а з коротких історій. Директор фестивалю Wiz-Art Оля Рейтер сказала, що головним був не кінцевий результат, а сам процес перегляду фільмів. Звісно, вона має рацію. Кожен фільм - окреме життя. Тому ті, хто відвідав фестиваль кіно у Львові, мали можливість прожити за шість днів цілу сотню різних життів і, можливо, обрати з них одне своє.