Руслана: "Повторити мою перемогу неможливо!"

Минуло майже 10 років з часу, коли ми святкували перемогу на Євробаченні. Руслана витянцьовувала на сцені дикі танці і вся Європа танцювала разом з нею.За цей час Руслана майже не змінилася: все той же запал і вогник в очах. Сім днів на тиждень співачка кілька годин репетирує зі своїм балетом, готуючись до міжнародного туру, а щоб розслабитися і відпочити, влаштовується зручніше на даху заміського будинку і пише музику. Сьогодні Руслана спокійно розповідає про своє життя, НОВЕ ЖИТТЯ, про зміни і речі стабільні.



- Нещодавно вам виповнилося сорок. Вітаємо! Яким подарункам, крім уваги дорогих людей, були раді? Можливо, ви панночка практична і замовляєте презенти наперед, щоб потім не довелося розгрібати завали милих, але абсолютно непотрібних у господарстві штучок?

Я не те, щоб замовляю подарунки наперед, але мої близькі завжди знають, що мені краще подарувати, а що точно не знадобиться. Я люблю ексклюзивні прикраси з скіфською символікою, з орнаментами. Це може бути масивний браслет або перстень. Завжди буду рада такому подарунку. Збираю самоцвіти, у мене велика колекція. Поповнити її я теж буду не проти. А ось на минулий День народження Сашко подарував мені автомобіль, щоб я завжди могла сама розпоряджатися своїм часом. Адже у нас з чоловіком зовсім різні графіки. У мене зйомки, репетиції, у Сашка - цілий день зустрічі в різних кінцях міста. А оскільки я не хочу користуватися послугами водія, ділити одне авто на двох було складно, і Сашко вирішив, що такий подарунок буде не тільки великим і цінним, але і корисним.

- Котрий із днів народження запам'ятався найбільше?

- Кілька років тому мої друзі і колеги влаштували мені свято на Трухановому острові в Києві. Головним подарунком був стрибок з "вишки". Хоч я мріяла стрибнути з парашутом, але на це ніхто з близьких не наважився. Тут і дощ почався. Але, незважаючи на це, настрибалася я вдосталь. Народ вимок до нитки, але ми все одно танцювали і веселилися до ранку. Мені особливо запам'ятався цей день. А все тому, що наступні кілька років я святкувала свій День народження на сцені, то в Бухаресті, то на Кіпрі. І для свята часу не було. Максимум, що ми могли придумати - це зібратися в ресторані готелю. А потім знову літаки і концерти.

- Кажуть, що стан людини не визначається віком. "На скільки" почуваєте себе зараз?

-Я б перефразувала питання: як ви ставитеся до свого паспорту? (Сміється) Бо нічого, окрім дати народження, не нагадує мені про вік. Я відчуваю себе чудово і відчуваю на 20 років. Я приділяю собі достатньо часу, і завдяки роботі над собою, занять спортом, здорового харчування, загартування, мій організм завжди в тонусі.

- Знаємо, ви пишете зараз пісні для нового альбому. Яку Руслану почуємо в дев'ятому за рахунком збірнику?

-Саме зараз я пишу музику, яка дуже скоро стане новою піснею. Поки для цієї пісні немає слів. Я завжди пишу тексти під музику, а не навпаки. Яким буде новий матеріал після аранжування, сказати складно. Варто почекати до літа, і ви все почуєте самі.

- Як відбувається сам творчий процес?

- Творчий процес йде добре найчастіше на даху мого будинку, з прекрасним краєвидом. Я беру зошит і записую свої ідеї. Ноти. Іноді рядки, які потім стануть текстом пісні. Коли моя задумка складається в одну загальну картину, я йду до фортепіано і награю мелодію. Потім на швидку руку пишу слова. "Тарабарщина". Але обов'язково з достатньою кількістю голосних, щоб пісня звучала. Це робиться для того, щоб можна було записати демо. Ось так народжується заготівля пісні. Цю заготівлю слухають музиканти, і кожен пише й грає свою партію. Паралельно створюється текст для пісні. І ось все готове для фінальної запису. Іноді я можу написати кілька пісень за тиждень. А іноді - одну в місяць. Все залежить від графіку. Наскільки я можу приділити час творчості. Якщо у мене є перерва між зйомкою та концертом, це ще не означає, що є час для написання пісні. Але коли я маю можливість відпочити, перевести дух після виступу, і знаю, що попереду кілька вихідних, я розслабляюся і сідаю за музику. Я дуже люблю такі моменти.

- Коли чекати прем'єру кліпу на пісню "Яблучко"? Розкажіть кілька цікавих моментів, які відбувалися на зйомках?

- Насправді, кліп на пісню "Яблучко" - це мої концерти в турі до "Євро-2012". Ми вирішили не знімати окремий кліп, а змонтувати найкращі моменти масового шоу під час туру. Ця ідея виявилася кращою, ніж десятки запропонованих мені сценаріїв. "Яблучко" можна подивитися і на моєму сайті, і на каналі Ruslana Tube.

- Питання до Руслани - дипломованому диригенту. Чи не виникає бажання "озброїтися" диригентською паличкою і на диво всім зробити класичний концерт?

- Таке бажання виникало неодноразово. Але я ніколи не роблю аби просто щось зробити. Це має бути великий концерт з підготовленим сценарієм, рекламою, глядачами і, головне, метою. Кілька років тому я диригувала оркестром для телевізійного проекту, а незадовго до цього на святкуванні дня міста у Львові. Але це не були мої власні проекти і мої концерти. Щоб підготувати такий концерт, потрібно хоча б півроку. Зараз у мене такої можливості немає. Але вже в серпні ми плануємо запускати підготовку нашого Різдвяного проекту. Думаю, що в рамках цієї події я обов'язково виступлю в ролі диригента.

- У 2014 році будемо святкувати 10 років, як Україна завдяки Руслані Лижичко взяла пальму першості на "Євробаченні". Уже вісім виконавців полювали після вас на "золото", але - на жаль! Чому? І до речі, як оцінюєте бронзи Злати Огневич?

- Злата - велика молодчинка. Перед фіналом я дзвонила їй, щоб побажати успішного виступу. Вона переборола хвилювання, тому виступила, на мій погляд, на повну силу. Чому нікому більше не вдавалося перемогти, не знаю. Це індивідуально. Кожен конкурс не схожий на попередній. І кожен переможець задає моду на пісні наступного року. Через рік після моєї перемоги більшість артистів використовували барабани, костюми з шкіряними вставками, батогами і так далі. Але повторити перемогу неможливо. Перемагає завжди оригінальний продукт або артист, який зумів "зачепити" публіку подачею і емоціями. До цього потрібно прагнути.

- Головна пісня зі свого останнього альбому "Мій брат" починається зі слів: "Кожен день я прокидаюсь ..." А дійсно, з чого починається день Руслани, який його звичний розпорядок?

- Навіть якщо потрібно кудись бігти, мій день завжди починається з пробіжки і плавання. Влітку я обтираюся льодом, взимку - снігом, вийшовши на вулицю в одних тільки шортиках і майці в тридцятиградусний мороз. До цього явища звикли вже всі мої сусіди. От якби вони ще брали з мене приклад! Адже загартовуватися, значить забезпечити собі вічну молодість. Після всіх моїх спортивних та оздоровчих процедур я снідаю. Харчуванням у нашому будинку завідую я сама. Продукти купую у бабусь прямо з городу. Для мене питання харчування дуже принципове. Після такого заряду енергії я можу бігти куди завгодно і цілий день працювати без відпочинку.

Хочу відвідати українське село У ДЖУНГЛЯХ БРАЗИЛІЇ!

- Руслана, ви одна з небагатьох співачок на українській естраді, хто не боїться кардинально змінювати імідж. Але не залишається без порівняння ваші оновлені "look"-и в з образами Пінк, Леді Гаги, Ріанни. А як вважаєте ви - це збіг: чи все ж ваші стилісти черпають ідеї з Заходу?

- Якщо говорити конкретно про виголені скроні, це було абсолютно спонтанне рішення. Ми готувалися до зйомок кліпу на пісню "Мій брат" і обговорювали образи та стилі за чаєм, сидячи у мене на кухні в домашній, дружній обстановці. Мій перукар Ляля раптом сказала, що виголені скроні будуть мені личити, і у неї давно руки чешуться зробити що-небудь таке. Тоді я не думала про те, хто із західних зірок ходить з такою зачіскою. Тим більше, що мій чоловік, почувши пропозицію Лялі, включився в розмову і підтримав ідею з поголеними скронями, чого я вже ніяк від нього не очікувала. Виявилося, що Саша, прихильник класики, все ж у чомусь від неї відступає. Тому я не могла не погодитися на цей сміливий експеримент. Але в той момент ми точно не думали ні про Пінк, ні про Леді Гагу. Хоча, що стосується стилістів, всі вони черпають свої ідеї з зовнішнього вигляду західних селебріті. Я з цим стикалася вже неоднораово. Тому останнім часом довіряю свій образ художнику по костюмах, який працює в кіно, а не в шоу-бізнесі. Там теж є свої нюанси, але це все-таки якась творчість, а не сліпе наслідування.



- Знаємо, ви любителька екстремального відпочинку. В які країни плануєте навідатися за "освіжаючими" емоціями в найближчому майбутньому?

- У мене великі плани. У цьому році я вже встигла насолодитися відпочинком. Побувала в Єгипті, Йорданії, на Кіпрі, в Азербайджані та Грузії. В кінці літа я планую розширити географію і відправитися до Бразилії. Де багато-багато диких мавп, але ще не було дикої Руслани. До Бразилії мене запросив наш партнер, тому свій час я буду проводити не лише в екзотичних джунглях, а й в ефірі місцевих телеканалів і радіо. Збираюся відвідати українськЕ поселення в Бразилії і організувати зустріч з шанувальниками.

- У яких країнах вам найбільше подобається займатися шопінгом і скільки грошей можете витратити на гарний одяг? Яка річ у вашому гардеробі найулюбленіша? А найдорожча?

- Безумовно, шопінг краще робити за кордоном - там і ціни більш прийнятні, і асортимент радує. Один або два рази на рік я приїжджаю з концертами в Штати, де можу відвести душу в торгових центрах. Хоча і в київських центрах я активний відвідувач. Мої улюблені бренди G-starі Adidas. У повсякденному житті я віддаю перевагу зручному спортивному одязі, джинсам, майкам. Окрема розмова - взуття. Взуття у мене, мабуть, більше, ніж одягу. В основному це кросівки, кеди і чоботи в стилі кантрі. Ціни мусять бути демократичними і витрачати велику суму на речі не буду, та й не хочеться затьмарювати нашу приємну бесіду цифрами. Хоча ... Мої концертні костюми коштують немало!

- Який у вас водійський стаж? Розкажіть про курйоз, який випадково траплявся за кермом.

- Я за кермом вже років 15. Були періоди, коли за кермо не сідала кілька років. Зараз я сама воджу машину, і курйози зі мною трапляються постійно. Ось недавно їду я на зйомки в заміський ресторанний комплекс, який знаходиться недалеко від мого будинку. Спізнююся. І мене гальмують міліціонери, які знають, що це я. Як виявилося, вони вирішили просто привітатися і нагадати про те, що не варто так швидко їхати. Я їм пояснюю, що на мене чекають, поспішаю. І ось мене вже знімають, збираються телеканали, беруть інтерв'ю. Під'їжджає один з репортерів і каже, що мені міліціонери привіт передавали. Так вийшло, що знімальну групу теж зупинили за перевищення швидкості і відразу ідентифікували причину. До Руслани, кажуть, поспішаєте. А вона, мовляв, вже вас зачекалася. Таким чином, міліція мене поінформувала скільки журналістів до мене поспішає, хто вже приїхав, хто виїхав і в скільки. Можна сказати, виступили в якості ексклюзивних адміністраторів (сміється).

- Руслана, якщо відверто: ви слухняна дружина чи"дика"?


- Я неслухняна і неспокійна. Люблю рух!

- За що Саша може вас насварити, - в побутовому плані, в життєвому, а що вам "сходить з рук"?

- Усе залежить від нашого настрою і зайнятості, і моєї, і Сашкової. Якщо багато роботи, Саша просто махне рукою, навіть якщо буде не згоден з моїм рішенням або поведінкою. Якщо ж це вихідний день, і є час для суперечок, ми цього часу втрачати не будемо! Ми з Сашею любимо посперечатися з будь-якого приводу, від домашнього меню до творчих планів. Найчастіше мені сходять з рук мої пустощі. Чоловік знає, скільки доводиться працювати, щоб потім дозволити собі капризи.



- Якось ви жартома сказали в одному інтерв'ю: "Друзі, зв'яжіть нас із Сашком, киньте в якийсь поїзд, відвезіть в Карпати. Закрийте у хаті, і в Україні з'явиться дуже дика, перспективна дитина від класних батьків ". Жарти-жартами, але, може, всьому виною ваше прагнення реалізуватися в кар'єрі, яке відсуває бажання дітей на "задній" план?

- Прагнення реалізуватися в кар'єрі або, скоріше всього, просто у творчому плані тут ні до чого. Ми з Сашком вже пройшли той етап, коли за роботою не знали відпочинку. Скоріше, ми поки ще не встигли перевести дух, зібратися з новими силами і почати, скажімо так, нове життя і подарувати її новій людині. Але ми в процесі підготовки!

- Любите, коли у вас є вільний час, побути "тимчасовою домогосподаркою"?

- А як же! Кухня - моє улюблене місце в будинку. Готувати можу годинами. У нашому меню практично всі страви мої, авторські. Зокрема, солодкий борщ і різноманітні рецепти смузі та фрешів. Але оскільки наш будинок ще не готовий, не можу насолодитися вибором інтер'єру, декору, меблів. Але дуже чекаю цього моменту!