Не паска: що їдять на Великдень у різних країнах Європи?

У Греції — здобний хліб, у Швеції — булочки з кремом, а у Великій Британії — справжній великодній торт! Це далеко не вся дивина, яку печуть на Великдень у країнах Європи.

У багатьох європейських країнах, незалежно від рівня релігійності суспільства та панівної конфесії, існує та сама традиція: подавати на Великдень особливий хліб. Як правило це щедра здоба, для якої не шкодують ні масла, ні яєць, ні всіляких смачних добавок.

Звідки взялась ця традиція, історики сказати достеменно не можуть. Відомо, що спеціальний пасхальний хліб випікали ще у Візантії. Деякі дослідники припускають, що традиція пекти особливий весняний хліб, який символізував відновлення життя, існувала у дохристиянській Греції, але ця версія не має вдосталь підтверджень. Зате рецептів різного великоднього хліба у світі не бракує. Ось кілька найцікавіших.

Цурекі, Греція
Під час Страсного тижня греки замішують і печуть плетений у формі вінка коровай. У його основі — дріжджове тісто. До цього тіста додають цедру різних цитрусів та ароматичну спецію із кісточок дикої вишні, яка називається махлебі.

Зазвичай такий коровай прикрашають фарбованими у червоний колір крашанками або декором у вигляді хреста.

Цурекі прийнято не різати ножем, а ламати. Їсти його можна і сам по собі, а можна намазати маслом або якоюсь солодкою пастою.

Панетоне, Італія
Від початку цей пишний міланський хліб призначався для різдвяного столу, а потім традиція його випікання поширилась і на Великдень.

З діалекту ломбардської мови pan del ton перекладається, як «хліб розкоші». Така назва вичерпно описує суть страви. До хліба на спеціальній пшеничній заквасці (lievito naturale), а не на більш буденних дріжджах, додають родзинки, цукати, спеції, шоколадну крихту тощо.

Традиційно процес виготовлення тіста триває не один день — воно виходить надзвичайно м’яким, адже повинно добре вистоятися. Зазвичай так над ним працюють у професійних кондитерських. Але існують і «швидкі» рецепти для домашнього приготування з використанням дріжджів.

Булочки семла, Північна Європа
Цю страву ви можете зустріти у різних північних країнах під різними назвами: васлакуккель, ласкіайспулла, шведський еклер, фастлагсбулле, фастелавнсболле, вея кукас — і список можна продовжувати.

Суть страви приблизно одна. Це пишна пшенична булочка, у тісто для якої додають карадамон, а в ролі начинки в ній виступають збиті вершки. Особливо полюбляють семлар (саме так формується у їхній мові множина) шведи.

Історично такі булочки випікали до Жирного вівторка — останнього вівторка перед Великим постом. Але з приходом у регіон протестантизму булочки стали їсти кожного вівторка до самого Великодня.

Зараз сезон семли триває від Різдва і до Пасхи, і придбати ці булочки у місцевих пекарнях можна в будь-який його день.

Мона де Паскуа, Іспанія
Традиційно Мона де Паскуа (пасхальний хліб) випікали у Каталонії, Валенсії та Мурсії, а потім він поширився на всю територію Іспанії.

Оригінальною формою страви є кругла — вона символізує коло життя, але зараз можна зустріти хлібини різних форм та розмірів. В ідеалі Мона де Паскуа має бути прикрашена звареними на твердо яйцями (точно, як грецький цурекі), але із часом курячі яйця стали заміняти на шоколадні та інші типи декору, такі як глазур на основі яєчного білка, різні посипки, фрукти, ягоди тощо.

На хрещених батьків в Іспанії покладається обов’язок дарувати хрещенику чи хрещениці такий хліб на Великдень. І поки дитині не виповниться 12, кількість яєць має відповідати кількості її років.

Симнель, Велика Британія
Британці, ірландці та вихідці зі Сполученого королівства полюбляють готувати на Великдень легкий фруктовий пиріг з мигдалевим тістом та марципанами.

Тісто виходить таким ніжним, що на деко для випікання кладуть кілька шарів пергаменту, щоби воно не підгоріло. Для рецепта часто використовували дорогущий шафран, щоби пиріг набував яскравого жовтого кольору.

Симнель має впізнаваний декор з 11 кульок, виготовлених з марципану. Вони символізують собою апостолів без Юди Іскаріота, який зрадив Христа.